|
Во ім'я Отця, Сина, Святого Духа! Амінь.
Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Наш Христос благий і людинолюбний. У Євангелії ми з вами дуже багато читаємо про випадки з Його життя, коли Христос допомагав тяжко хворим, мертвих навіть воскрешав уже перед кінцем свого служіння, перед початком свого розп'яття. І в сьогоднішній розповіді від Матвія (Мт., ІХ:1-8) ми чули, що Він зцілив спаралізованого не знати за які гріхи. Можливо, той крав, може, обманював. Може, язик у нього був поганий, багато злого говорив на людей - що треба, що й не треба. Можливо, пліткував проти чесних людей, дуже добрих людей, які до того не мали ніякого відношення, а то була лише його брудна фантазія. І далася йому за це хвороба - параліч. Причин може бути багато. Я просто говорю те, що здається людям ніби дрібницею, але за це можна лягти спаралізованим. Розумієте?
І от коли Ісус проповідував у будинку митаря Матвія, багато зібралося людей - дуже багато людей, що через них не можна навіть було пробратися до Нього, бо всі хотіли слухати Його слово. А Він ще сидів у кімнаті, а кімната була невелика, менша, можливо, як оця, скажімо, чи десь як половина цієї. І багато людей на вулиці стояли, чекали почути слово Господнє. І Господь проповідував. А тут прийшли чоловіки, у яких лежав на ношах спаралізований. Як їм пробитися? Усі хочуть чути Боже слово, вони не пускають навіть з цим тяжкохворим. Для чого воно їм? Кожен хоче чути для себе - а раптом Він буде говорити щось дуже важливе в їхньому житті, бо Він чудеса може робити, про що вони вже чули. І додумалися чоловіки вилізти на дах, розібрати його і звідти спустити спаралізованого (Мк., ІІ:5). І Христос, бачачи віру цих людей, що розібрали навіть дах господареві і спускають спаралізованого звідти, так пройнявся милістю до них - навіть більше, як до тих, що просто слухали Його. Тому Він каже спаралізованому: "Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої". А це означало: "Будь здоровий." Так! Будь здоровий! Прощаються тобі гріхи - це означає "будь здоровий!" Тож як ми грішні - ми хворіємо. Якщо я кажу: "Прощаються гріхи," ви повинні встати і бути здоровими. Зрозуміли?
Людина завжди хворіє за свої гріхи, за свої помилки, за свій неправильний спосіб життя, за свій неправильний розпорядок дня. Тому потрібно все робити для того, щоб був правильний розпорядок дня: вчасно лягати, вчасно вставати, правильно харчуватися - наскільки це можливо, наскільки це реально. І правильно мислити, правильно діяти в Законі Життя.
Тож бачачи віру їхню, Він сказав спаралізованому: "Прощаються тобі гріхи твої." І тут же почув, як попи Його осуджують. Він же знав канони їхні, які вони надумали, і чув їхні думки: "А хто може прощати, як тільки Бог?" Зрозуміла річ. І тут Господь демонструє, що людині дана велика влада в Його особі. І Він каже: "Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський", - а далі велить спаралізованому: - "Уставай, візьми ложе своє та й іди у свій дім". Той устав, узяв постіль свою і пішов. Усі дуже здивувалися.
І яке може бути більше свідчення того, що Син Людський має силу прощати гріхи" І вони славили Бога за це. Далі, коли Господь прощався з апостолами своїми, Він їм теж дав цю силу. Дмухнув на них і сказав: "Прийміть Духа Святого, кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримається" (Ів., ХХ:22), "Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі" (Мт., ХVІІІ:18).
Тобто йде прощення і розрішення гріхів, тобто влада така дана духовенству. Тобто коли зв'язується вінчанням, чи хрещенням, чи навіть анафемою - усе це відбувається і на Небесах. Зрозуміли? "Ідіть по цілому світові, - каже, - та всьому створінню Євангелію проповідуйте" (Мк., ХVІ:15), тобто навчайте людей, благословляйте їх "В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа." (Мт., ХХІІІ:19), збирайте моїх, множте в одну Христову родину.
І дійсно, служіння Богу вже стало розвиватися дуже сильно. У цій ситуації що є для нас? Для нас є те, що істинне духовенство дійсно має силу розрішати і в'язати. Розрішати і в'язати різними обрядами. Істинне духовенство може і зцілювати, бо в нього є великий запас цієї сили, але ж не можна шукати уздоровлення на дурничку. Не можна йти і казати: "Батюшка, зціліть мене". Він може зцілювати тільки того, до кого його серце буде прихильним. І це може бути людина дуже скромна, яка не сподівається ні на яке зцілення. А робить це священик із благодаті тої, яка йому дана, яку він сам напрацьовує своїм щирим служінням. Бо священик - це жива жертва перед Богом. Священик - це той, кого будуть гнати за правду, кого не будуть розуміти, хто на себе бере великі удари. Як санітар, що очищає від усякої скверни, так священик очищає від духовної скверни - бореться з тим змієм Гориничем невидимим, як у людях, так і в собі, очищаючи цілу країну. Тож священики - це духовне золото того народу, серед якого вони народилися, але все одно - це жертва. Жертва служіння. Це багато в чому себе обділяєш. Але якщо ти йдеш із любові до Бога, то ти не відчуваєш, що ти жертва. Якщо ти ідеш із любові до служіння Божого, якщо ти знаєш, що ти служиш біля престолу Творця Всесвіту. Якщо ти знаєш, що твій начальник не сидить у якомусь кабінеті, а Він сотворив Всесвіт, і ти стараєшся Йому служити. То це найвище служіння, і від цього мусить бути найбільша радість у тебе, що ти можеш, що ти удостоївся, що тебе покликав єпископ, Патріарх на служіння Творцю Всесвіту. І тобі дається ця влада розрішати, в'язати, допомогати своєму народу стати Божим, очищеним щасливим.
Як бачимо в Євангелії, сила Ісуса показала це. "І натовп … славив Бога, що людям Він дав таку владу!" Слава Богу, що такий Бог добрий, що дає силу людям розрішати, творити. На жаль, багато є вовків в овечій шкурі і вони нехтують служінням Богу. Надівши на себе ряси, обманюють людей, прикидаються іншими, не такими, як є, і ведуть людей не туди, де є Бог, де є правда. На жаль. Але ми повинні молитися, щоб Бог зглянувся на нашу землю, на нашу Україну, щоб Він допоміг своїй Церкві народитися знов. Відродитися, очиститися від скверни, бо Церква зараз - просто, як сіль, яка випрісніла, і від неї вже нема толку ніякого, вона тільки годиться, щоб викинути її під ноги. Бо сіль повинна бути солона, повинна додавати смакові якості, разом із тим приносити потрібні мінерали для організму. Але коли вона втрачає властивості, то стає як пісок. Так само священик, якщо він не вміє втішити людину, якщо він не вміє надихнути на служіння правді, розбудити в людині високі, благородні почуття, то кому він такий потрібен, як тільки викинути і потоптати.
Священик покликаний бути прикладом, а прикладом не є. Якщо в тобі немає нічого світлого, якщо в тобі один морок, хаос - розберись спочатку сам із собою. Бо священик повинен наводити гармонію в хаосі. Він повинен прийти туди, де люди не можуть зрозуміти, де Істина, і просвітити їх тією Істиною. Хто хоче - піде за нею, хто не хоче -відсіється, але гармонія настає, порядок настає. Нехай Господь благословляє свою Церкву на розвиток, щоб ми мали з вами багато священиків, які можуть дійсно розрішати наші гріхи, благословляти нас словом Божим і добрим прикладом і освячувати нас. Разом із тим, не стійте в стороні, бо зараз настає той час, що всі ви стаєте священиками, тобто священодіючими, коли ваше слово добре, правильне, коли ваша дія блага. Працюйте кожен над собою, щоб стати тим священиком, якого Бог потребує сьогодні на землі, щоб зайняти місця тих, кого люди вже не можуть терпіти на своїх приходах. І розбудовуйте Храм Бога на землі.
Спаси вас Господи за ваші молитви, за ваше служіння по спасінню своїх душ, за служіння Богу добрими ділами, за ваші пожертви. Спаси вас Господи за вашу любов до Нього, що йдете сюди молитися, не звертаючи уваги на те, що нема золотого купола над нами - видимого, але невидимо ви відчуваєте тут більше, як під золотими куполами. Тут - присутність Ангелів, присутність Божа настільки, наскільки ми можемо її в себе вмістити, наскільки можемо витримати. Тут є присутність щастя людського - те, що не купиш ні за які гроші, ні за які матеріальні блага. Ви приходите змучені, якоюсь мірою нещасні . І Бог відновлює нас Своєю Силою, Своєю Любов'ю, Своєю Благодаттю і дає нам надію в наші серця, що Він змінить цей світ. А ми повинні Йому допомогти в цьому. А Його Ангели допоможуть нам, незалежно на яку складну роботу ми направимо свої зусилля.
Слава Ісусу Христу!
|
|
Апостол (Рим.,ХІІ:6-14):
6 І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то
виконуй його в міру віри,
7 а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання,
8 коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з
пильністю, хто милосердствує то з привітністю!
9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго!
10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!
11 У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві,
12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві,
13 беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!
14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!
Євангеліє (Мт., ІХ:1-8):
9
1І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив
Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі
гріхи твої!
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
4 Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
5 Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож
каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
7 Той устав і пішов у свій дім.
8А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку
владу!...
|
