|
Во ім'я Отця, Сина, Святого Духа! Амінь!
Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Сьогодні ми слухали Святу Євангелію від Луки (Лк., ХVІ: 19-31) й Апостол (Гал., VІ: 11-18). Євангелія від Луки сповіщала нам притчу, в якій розповів нам Господь про одного дуже багатого чоловіка, який завжди веселився, завжди насищався дарами землі і, напевно, не мав часу думати про бідних. І про одного бідного, "на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий", тобто був весь у ранах, змучений. Його ніхто ніколи не лікував і він задовольнявся тими крихтами, які падали зі столу багача.
І сталося так, що один і другий померли. І поселився Лазар на лоні Авраама, тобто в Царстві Божому, там, де прекрасно, там, де світло, там, де благодать, там, де радість, там, де йде духовний ріст далі, там, де йде удосконалення. А багач відкрив очі в пеклі. Йому там було дуже погано. Він відкрив очі і побачив Лазаря на лоні з Авраамом, і сказав: "Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!". Уявіть, як він себе погано почував. Авраам же каже: "… ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся. А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас". Тобто: "ти своє отримав за життя, тепер терпи. І Лазар своє отримав за життя, свої страждання. А тепер він насолоджується. Та й ніхто не може від нас перейти до тебе, а від тебе до нас". Це означає, що душі, які знаходяться в пеклі, не можуть перейти в Царство Небесне - це несправедливо. Це по-перше. А, по-друге, темрява ніяк не може єднатися зі світлом. Розумієте? Не може він, будучи в брудних одежах, прийти на гостину до Царя Небесного. Пам'ятаєте, що є така притча, що всі прийшли в весільних одежах, а один був неприбраний (Мт., ХХІІ: 1-14). І Господь каже: "Як ти … ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? … Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів…", - тобто викиньте його зі світла в темряву, бо він не може тут радіти зі Мною. Тому сірі душі підуть туди, де сірість, темні - де темно, а світлі - де світло. У цьому і є Божа справедливість, у цьому і є Божа Любов.
Тоді багач просить Авраама: " благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого, бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!", тобто, щоб не робили того, що він робив. І знов Авраам дає пояснення, що брати твої мають Мойсея, вони мають священиків, мають пророцтва і нехай їх слухають. Бо якщо не слухають живих, живе слово, то й мертвого тим більше не послухають.
Навіть от стаються випадки воскресіння. Стаються випадки того, що душа вертається назад у тіло за півгодини, за 20 хвилин після смерті людини. І про це є багато свідчень. Але чи люди слухають? Розумієте, чи це вражає людей? У якійсь мірі - так. Але ж слово Боже, яке розповсюджене по всій землі, дійсно має в собі силу. Але мало хто слухає його, тільки Божі слухають.
У сьогоднішньому Апостолі ми чули про обрізання. Апостол Павло висвітлював питання обрізання, бо перші християни - це ж були іудеї. І вони ще нічим не відрізнялися від іудеїв - вони так само ж співали псалми. От як ми співаємо літургію і як співаємо псалми. Вони не співали, можливо, тільки гімн Ісусу Христу, бо він тільки в четвертому столітті з'явився. Далі: вони так же молилися, як і раніше. І навіть всі обрізалися, бо була така традиція. Але стало багато навертатися не з іудейського, а з поганських народів. Їм було важко обрізатися в старші роки, бо вони не обрізалися в дитинстві. І навіть відбувся такий перший апостольський Собор у 54 році, на якому головував брат Ісуса Христа Яків як єпископ Єрусалимський. І там теж постало питання: обрізатися чи не обрізатися? Й апостоли не знали, бо вони були все-таки трохи десь заскорузлі у вірі своїх батьків, і казали, що кожен мусить обрізатися. Інші казали, що ні.
Апостолу Петру ( Дії Х: 10-15) Господь явився уві сні (пам'ятаєте той сон, що Він опускав йому їжу, а там всякі гади були і так далі) і каже: "Устань, заколи, Петре, і їж! А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!.". А були слова: "Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!" Раз Бог очистив, тобто, якщо ви сповідалися, каялися і Бог вас простив в тих гріхах, тепер вже ніяка людина не має права осуджувати за той гріх. Так? "Що Бог очистив?" А коли апостола Петра послали до поганських народів, які увірували в Бога, і він ще не знав, чи класти на них руки, висвячувати їх чи ні, то він побачив, як Дух Святий у вигляді вогняних язиків зійшов на цих же людей так само, як на апостолів. І він каже: "Що мені лишається робити, як тільки виконати волю Божу".
І апостол Яків на соборі сказав так: "Давайте, браття, хто обрізаний - нехай буде обрізаний, а хто не обрізаний - нехай не обрізається, якщо він хоче бути християнином. Головне, щоб він жив чесно, в любові і в чеснотах Господніх. Це найголовніше обрізання буде для них, щоб чесно жив перед Господом, перед людьми". Розумієте? І тоді ось так вирішили.
Й апостол Павло (Рим., ІІ: 26,27) теж звертається до всіх християн, що не суть в обрізанні, а суть в тому, щоб бути з Богом, бути в правді, бути в любові. Тому ми, браття, повинні теж більше старатися бути з Господом. Бо традиція традицією, вона є - і це добре, якщо розуміти її, правильно її дотримуватися. Але якщо не бути з Богом, традиція тобі не допоможе. Так як Господь каже, що не має значення обрізані вони чи не обрізані: якщо вони без Бога, то воно їм не допоможе. Тому і ми, якщо ми будемо без віри причащатися, якщо ми без віри будемо робити все, що Церква приписує, то нам це нічим не допоможе. Тому ви повинні все робити з вірою, старатися слідувати кожному слову, якого навчив Господь. Це охоронить нас від бід, які ми можемо собі зробити, від проблем. А тим більше від пасток, які нам люди можуть розставляти.
Нехай Бог благословляє всіх нас бути з Господом, бути у Вірі, бути в Любові і бути, як той бідний Лазар. Коли нам важко, то не нарікати, а славити Бога: "Слава Богу, що так, а не гірше." Бо, потерпівши тут, в Царстві Божім ми будемо мати велику нагороду на Небесах! Так? І ми попадаємо під заповіді блаженства також: "…блаженні голодні тепер… блаженні засмучені, бо втішитесь ... блаженні ви будете, коли проженуть вас і ганьбитимуть…" Тобто блаженні - це щасливі. Якщо ви є в такій стадії - блаженні миротворці, то "радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах". (Лк., VІ: 20-23). Так як Лазар отримав свою нагороду. Зрозуміли?
Нехай вас Бог благословляє й укріпляє. Поздоровляю всіх зі святим причастям.
Дякую вам за ваші молитви. Дякую що ви сьогодні прийшли, що ми з вами молилися, що ми знов зробили теплу молитву до Господа, щиру молитву, щоб Бог її знову прийняв для нашої України. Щоб Бог благословив нас і владу нашу. Бо ми маємо зараз ту владу, за яку треба молитися, щоб Бог їх врозумляв постійно, щоб давав їм мудрості, щоб вони служили Україні. За військо, щоб воно служило, і за всі Церкви в світі, які люблять Бога. Бо в Бога немає католиків чи православних, є Божі або дияволові. Щоб Бог всіх нас благословляв, особливо Україну, особливо Київ як столицю України, яка повинна бути прикладом і світлом Божим для всієї України. Не тільки високими будинками прикладом, не тільки мерседесами на дорогах, а дійсно світлом Божим. Щоби число людей Божих множилося тут, щоби за нашу Церкву більше людей взнавало Божих, бо вони шукають правду. І коли вони її знаходять, то дуже вдячні тому, що вони чують оцю щирість, оцю науку, оцю молитву, оце причастя, яке вони приймають. Тому молімося, щоби Бог оздоровив Україну нашу через Церкву Свою святу, через Церкву Свою непорочну.
Дякую діткам, які себе добре вели, які під час молитви не розмовляли, молодці.
Нехай Бог дає всім здоров'я і кріпості на многії благії літа!
Слава Ісусу Христу!
|
|
Апостол (Гал., VI:11-18):
6
11 Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю
рукою!
12 Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас
обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.
13 Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають
Закона, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.
14 А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки
хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'ятий світ для мене, а я
для світу.
15 Бо сили немає ані обрізання, ані необрізання, а створіння
нове.
16 А всі ті, хто піде за цим правилом, мир та милість на них,
і на Ізраїля Божого!
17 Зрештою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу я Ісусові рани
на тілі своїм!...
18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом
вашим, браття! Амінь.
Євангеліє (Лк., ХVІ:19-31):
16
19 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон,
і щоденно розкішно бенкетував.
20 Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт
його, струпами вкритий,
21 і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали;
пси ж приходили й рани лизали йому...
22 Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно
віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали.
23 І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив
здаля Авраама та Лазаря на лоні його.
24 І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо
мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого
язика прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім!...
25 Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за
життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти
мучишся.
26 А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня
поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані
не переходять ізвідти до нас.
27 А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти
послав у дім батька мого,
28 бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони
не прийшли на це місце страждання!
29 Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай
слухають їх!
30 А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто
з мертвих до них, то покаються.
31 Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то
коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!
|
