|
В ім'я Отця, Сина, Святого Духа! Амінь!
Сьогодні ми слухали Святу Євангелію від Іоанна (Ін., V:1-15), де розповідалося про таку подію, як зцілення Ісусом спаралізованої людини. Здавалося б, іудеям потрібно радіти, що спаралізований почав ходити. Але вони стали дорікати уздоровленому: "Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого." А він відповів, як ви чули: "Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи."
Коли Господь з'явився уздоровленому вдруге, Він сказав: "Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!" Це говорить Ісус про те, що людина, коли грішить, починає хворіти. І коли вона отримує зцілення, то повинна старатися жити свято, докладаючи всі свої сили, щоби не вертатися до старих гріхів. Інакше злі духи знову входять своїми тяжкими енергіями в людину і сковують її, зв'язують, скручують, життєві процеси порушуються - тоді людина страждає і хворіє. Відбувається так, щоб людина могла якось отямитися або хоча б не бути такою активною в гріховному житті.
Уздоровлений, коли побачив іудеїв, відразу їм сказав: "Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи". Напевне, він не розумів того, що не треба було жидам казати за Ісуса, бо жиди відразу піднялися проти Нього, і ви чули їхні нарікання: "Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього" (Лк., ХІІІ:14). Тобто: "Як ти смієш в суботу заставляти людей носити постіль, і зцілювати, і працювати?!" А Господь їм пояснює: "Отець Мій працює аж досі, працюю і Я ... Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець". (Ів., V:17; 19). Тобто, як вважають іудеї, в суботу є сьомий день - день відпочинку. Господь же каже, що Бог не може відпочивати, за 6 днів створивши світ. Він не може на 7-й день відпочивати тому, що люди грішать постійно, тому, що третя частина падших ангелів є на Землі, і вони працюють з кожною людиною, яка не має зв'язку з Богом і не володіє істинними знаннями. І вони, ці падші ангели, стараються вести людей до погибелі через усякі страсті, через усякі гріхи і т.п.
І тому Господь теж мусить працювати, бо Отець Небесний Його, Сина Свого Єдинородного, віддав на Землю, щоби Той працював, просвіщав, вразумляв. А Господь Своїм промислом, Своїми Ангелами, враховуючи вільний вибір людей, працює, щоб спасти людство від загибелі. Сьомий день не є днем відпочинку, а є днем переживань, днем страждань Отця Небесного. Бо Він спостерігає, що творять Його діти, що творять падші ангели з Божими Ангелами, які спускаються з Небес. Тобто з вибраними Божими, які деколи, спускаючись на Землю, під впливом відпалих ангелів, забувають те, що знали на Небесах, роблять помилки, втрачають захист Божий і йдуть до пекла. І тому Ісус прийшов на Землю, щоб творити тут діла Отця Небесного, щоб дати людям знання Божої Істини, завдяки яким вони зможуть жити і протистояти відпалим ангелам, а по закінченню земного життя повернутися до Отця Небесного.
Так деколи і ми працюємо з вами в неділю після Літургії, бо треба працювати. І ми працюємо зараз у тому плані, що проповідуємо і відроджуємо ту Церкву, яку заповідав Ісус Христос, а не якою її зробили на сьогодні попи сталінської закваски. Тому що через них у Церкві став працювати диявол - через їхню захланність, через любов до грошей, до влади, до всього того, що було і є неугодним Богу.
Тому ми працюємо зараз і починаємо його Церкву - це сьомий день. І цей сьомий день буде увінчаний нашою працею, тяжкою працею, і гонінням, і сльозами, і стражданням. Все буде так, як говорив Христос: "Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть " (Ів., ХV: 20).. Все це буде в нашій праці ( воно вже є, ще не дуже виражене, але є), бо ми несемо свій Хрест. Але ми несемо його дуже легко, тому що ми з Богом, ми працюємо для Бога.
Якщо ми цей сьомий день відпрацюємо як слід, то настане восьмий день. Восьмий день - день перемоги добра над злом. Восьмий день - день абсолютної перемоги життя над смертю, як восьмикінечна зірочка, в якій освітлюється образ Богородиці. Восьмий день - це день, коли Господь зможе відпочити і возрадуватись тому, що Земля вийшла з прокляття, що Земля увійшла в Царство Боже, що вона увійшла в період, в якому не існує більше часу, він не рахується, де живуть душі святі. Цей сьомий день - він буде ще дуже довгий, ще багато-багато років треба буде працювати. Він не настане завтра, але ми постійно цей 8-й день можемо відчувати під час наших Богослужінь, коли сходить на нас Дух Святий. І відбувається це тоді, коли ми зустрічаємось і разом молимось, коли ми разом йдемо десь відпочивати. Хоч ми практично майже ніколи з вами разом не відпочивали.
Це все для нас восьмий день. Коли ми будуємо храм Божий - оце восьмий день. Коли
ми радуємось і відчуваємо цю благодать - це вже є восьмий день, який в цю мить є дуже близько, і ми його відчуваємо. Чому? Бо Ангели Божі спускаються до нас, і ми відчуваємо той стан, коли ми є біля восьмого дня. Сьомий день - тяжко працюємо, але все ж ми відчуваємо, як свіже повітря з моря, як свіже повітря з лісу, з гір спускається до нас - це і є свіже повітря з восьмого дня, з Царства Божого, яке йде до нас. Ми його вдихаємо, радіємо, нам легше стає, і хвороби нас уже не так дістають, і проблеми наших дітей вже не такі тяжкі, і легше нам, і їм стає. Восьмий день - день Вічності, день Життя, день Перемоги. Розумієте? Цифра 8 - це вже цифра Перемоги. Цифра 7 - це цифра Любові. Бог так любить цей світ, що Сина Свого Єдинородного віддав ради кожного,
хто увірує в Ісуса Христа, прийме Його вчення і тоді отримає життя вічне.
Цифра 6 - це цифра матеріальної досконалості, тому що за 6 днів Бог сотворив Вселенну і Землю. Цифра 6 - вона дуже шанується в іудеїв. У нас, християн, шанується цифра 7 - Любов Божа. І ми прагнемо до цифри 8, яка символізує Царство Боже.
А поза тим, дякуємо вам за ваші молитви, за вашу допомогу, за вашу щиру працю
во ім'я Бога, за ваше служіння Богу, за ваші пожертвування.
Христос Воскрес!
|
|
Апостол (Дії, ІХ:32-42):
9
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих,
що мешкали в Лідді.
33 Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на
ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.
34 І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус
Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які
навернулися до Господа.
36 А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в
перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що
чинила.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла.
Обмили ж її й поклали в горниці.
38 А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в
ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся
прибути до нас!
39 І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то
ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи
йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.
40 Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки,
помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої
очі розплющила, і сіла, зуздрівши Петра...
41 Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і
вдовиць, та й поставив живою її.
42 А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа
ввірували.
Євангеліє (Ін., V:1-15):
5
1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус
відійшов.
2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда
по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.
3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що
чекали, щоб воду порушено.
4 Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і
порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав,
хоч би яку мав хворобу.
5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був
недужим.
6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він
часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
7 Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як
порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною
вже інший улазить.
8 Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й
ходи!
9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив.
Того ж дня субота була,
10 тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не
годиться тобі брати ложа свого.
11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав:
Візьми ложе своє та й ходи.
12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав:
Візьми ложе своє та й ходи?
13 Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від
народу, що був на тім місці.
14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до
нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого
гіршого!
15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив
його, то Ісус.
|
