|
Во ім'я Отця, Сина, Святого Духа! Амінь!
Слава Ісусу Христу!
Ми всі з вами повинні розуміти те, що постійно відчуваємо нашими серцями. І повинні слідувати тому, що дають нам знати наші серця, наші душі - що Господь є джерело, джерело життя, джерело любові.
Ми працюємо над тим, щоб привчити наші серця до любові. Адже Ісус каже: "Любіть своїх ворогів" (Лк., VІ: 35). Це дуже важко, це, практично, навіть не реально. Абсолютно не реально, якщо не звернутися до Бога. Бо що людині не можливо, то Богу все можливо. І тому молитва "Боже, дай мені прощення і любові до цієї людини, чи до цієї людини" завжди буде нам допомагати в тій чи іншій ситуації.
Зло активізується. І ми не повинні бути в цьому процесі зла. Ми повинні просити у Бога прощення і любові, щоб мати захист Божественної енергії.
Ця любов є не абстрактність. Це не просто думка в голові. Це є енергія. Завдяки цій енергії є такий прекрасний світ навколо нас. Завдяки цій енергії є космос, який сотворив Бог зі Своєї любові. Якби Бог творив без любові, цей світ був би дуже некрасивий, нецікавий. А як Господь розсіяв зорі на Небесах, як Він прекрасно сотворив Землю! Як Він мудро сотворив людину і весь світ навкруги! Вчені досліджують тільки 6% з того, що можуть досліджувати. Вони багато чого не знають і не розуміють. Вони не розуміють, наприклад, духовних зцілень, які відбуваються з людьми. А це повинно бути нормою життя. Але вчені та й інші люди цього не розуміють, десь відкидають. Добре, що хоч ті, хто народжені у вірі Христовій, не заперечують цього.
Ми повинні йти до спасительної віри тому, що вона нас повинна спасти від зла, яке окутує цей світ. Спасатися треба прощенням і любов'ю. "Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось, і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо; як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!" - так говорили апостоли, коли їх гнав увесь світ (1 до Кор., ІV: 11-13). Вони були одягнені в шкури овечі, тобто вони як бомжі були. Практично бомжами були апостоли. Але весь світ не вартий їх був. Світ був їх не вартий, хоч їх і гнали. Нас, слава Богу, десь ще не гонять, бо ми ще не готові до такого гоніння. Але, разом з тим, ми все одно відчуваємо постійні, безкінечні утиски, як з боку держави, так і зі сторони сусідів, яких ми маємо навколо себе. Де ми тільки пробуємо що-небудь робити, сусіди біснуються. І не тільки біля храму, а всюди. Де б ми тільки не були, вони біснуються, тому що чорні ангели дуже бояться світла того, тої любові, яка є Божою. Чому? Бо любов їх просто спалює. Любов спалює той морок, ту тяжку енергію, яка є в них.
Тому ми повинні бути в єдності. Не шукати пилинку в оці брата свого, а у власному оці не бачити й колоди. Ми не повинні спішити, не дай Бог, осуджувати один одного, тому що в очах Божих ми дуже сильно тоді падаємо. Богу за нас дуже гірко стає, Він споглядає і сумує, що ми возгордилися, що ми десь почали осуджувати один одного, бо побачили, що хтось зробив більше гріхів. А може, ти теж робиш ще більше гріхів, тільки того ніхто не бачить, окрім Бога. Тобто, ми повинні боятися осудження, щоб осудженими не бути.
Коли робимо добро, ми повинні розуміти, що цим же добром нам будуть відповідати Небеса. Як хочете, щоб вам добро робили, робіть ви добро. Ми повинні бути взірцем у житті, особливо зараз, у цей безвірний час, коли люди зневіряються. Ми бачимо, що ідеалізується авантюризм і підноситься нахабність. Тут можна навести як приклад деяких депутатів. Але не буду називати їхніх імен, бо від того у нас не виникають позитивні емоції. У нас виникають позитивні емоції, коли ми говоримо про Бога нашого, про Спасителя, про Ісуса, який любить нас так, що життя Своє за нас віддав. І більше того, продовжує віддавати Себе ради спасіння нас з вами.
Зрозуміло, що ми повинні більше концентруватися на позитивному. Якщо сьогодні небо гарне, дивитися на нього, славити Бога за прекрасний день, за все, за вся. За те, що ми зараз є тут, за те, що ми молимося, за те, що ми можемо дійсно призвати Бога молитвою і знати про те, що Він чує нашу молитву і допомагає нашим вірникам зцілюватися.
Ми повинні молитися, бо Ісус казав "коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!" (Мт., ХVІІІ: 19), тобто через "молитву двох во ім'я Моє - все дасться вам". А молитва ста, молитва тисячі людей во ім'я Бога значно сильніша, тоді Бог нам дасть багато чого. Не скажемо, що все, але багато чого: благополуччя, відповідне духовне прозріння. Бо український народ спасеться тільки тоді, коли духовно почне прозрівати. В одну ніч він не прозріє, він тільки може озлобитися - це те, що відбувається зараз: озлоблення в серцях, зневіра. І диявол пожинає свої плоди, які вродили дуже рясно - і розпуста, і все, все, все, що тільки він може дати. Тому ми повинні, як кораблик той в розбурханому морі, бути одною дуже сильною командою. Без капітана, без благословення нічого не робити, бо не так повернеш парус - і воно може перевернути корабель. Повинні акуратно, з молитвою Божою, надіючись на Бога, рухатись вперед. Рухатися впевнено, бо з Богом все повинно бути впевнено - "хто проти нас, яко з нами Бог".
І основна молитва зараз, яка повинна постійно тривати: "Боже, дай мені прощення і любові." Згадуєш щось погане, щось страшне, щось тривожне, щось тяжке - "Боже, дай мені прощення і любові." Молися, щоб не попадати тобі в лікарню з цими думками, щоб не руйнувати серце чи кров, чи не розвивати в собі ракове захворювання. Не поїдай себе! Навіщо, коли ворог тебе так сильно гнобить, ти ще дозволяєш, щоби його діяння проти тебе йшли. Надію на Бога поклади: "Боже, віддаю Тобі в руки все, нічого я не можу зробити в цьому світі. Тому Ти, Боже, мені допоможи. Дай мені прощення і любові, бо я маю до нього ненависть." Просіть прощення і любові до цієї людини чи до цієї, чи до цієї, чи до цього, чи до цієї ситуації, чи до хворого коліна. Прощення і любові, прощення і любові - до всього просіть прощення і любові. І не забувайте робити всі останні молитви: "Святий Боже", славлення Бога, до Ангела свого. Будьте постійно з ним на контакті (не дуже теж захоплюйтесь, щоб ви не ввійшли в якусь "прєлєсть").
Все повинно бути помірковано. Разом з тим любов дає той відповідний спокій, той баланс, який вас захистить, коли вас дуже схочуть вивести з рівноваги, щоб ви впали донизу, в низькі енергії. Господь про це в Євангелії чітко говорив так: "… любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви" (Лк., VІ: 35). Ви хочете всі бути дітьми Бога, Отця, Всевишнього. Робіть все те, що дає нам можливість зробити земне життя. А земне життя дає можливість прощати зло, яке є біля нас. Як підете в Небеса, там не буде того, хто вас образить, там не буде того, кого треба прощати. Там не буде ні заздрості, ні злоби. Там немає жодного чорного ангела: ні хитрості, ні образи, нічого поганого там немає. Там абсолютне Боже Світло у своїй красі, у своїх вимірах. І прекрасні, прекрасні душі. І ми з вами там будемо тільки зі своїми світлими Ангелами, тільки зі своїми позитивними енергіями. Все темне очиститься, відійде від нас, тяжкі карми нас залишать. Тому робімо добро. Ми дійсно виходимо тоді з того зла, і дійсно стаємо тоді дітьми - синами, доньками Божими. Господь цього нас навчає. Він наш Спаситель, ми повинні це приймати, бо це - правда.
Дякуємо Богу за любов, за добро. І молімося за тих, хто не зголосився, щоб за них помолитися, але Бог знає, що їм теж потрібна наша молитва на зцілення.
Нехай Бог всіх благословляє, духовенство наше, всіх нас. І далі хай Бог допомагає нам спасатися, бо ми дійсно рухаємось цією дорогою спасіння. І якщо ви навіть спробуєте колись зустрітися з іншим духовенством, з іншими церквами, якщо ви будете шукати подібних нам - не знайдете. На жаль, це правда. Якщо вони і є десь як одинаки в цій системі, приховані, чи загнані овечки, то вже їхній вибір - приєднатися до нас, щоби ми їх укріпили, чи лишатися там, де вони є. На жаль, щиро люблячих Бога дуже важко знайти.
Дякуємо, Господи, за Твою любов, за Твоє добро, за Твоє благословення!!!
Слава Ісусу Христу!
|
|
Апостол (2 Кор., ХІ:31-ХІІ:9):
11
31 Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він
благословенний навіки,
що я не говорю неправди.
32 У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб
схопити мене,
33 але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його
втік!
12
1 Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень
Господніх.
2 Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи
в тілі, не знаю,
чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.
3 І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю,
знає Бог,
4 що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна
людині їх
висловити.
5 Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки
своїми немочами.
6 Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду
казатиму; але
стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує
від мене.
7 А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені
в тіло колючку,
посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.
8 Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від
мене.
9 І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя
здійснюється в
немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова
вселилася в мене.
Євангеліє (Лк, VI:31-36):
6
31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
32 коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка?
Люблять бо й
грішники тих, хто їх любить.
33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за
те ласка? Бо те
саме і грішники роблять.
34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка
вам за те ласка?
Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.
35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи
нічого назад, і ваша
за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він
до невдячних і злих!
36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
|
