|
Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Ми стоїмо на порозі великих свят: Різдво Господнє, Старий Новий рік з 13-ого на 14-те, Василя і Маланки свято і 19-ого Водохреща.
Господь Своїми ранами терпить цей світ, Своїми болями терпить цей світ. Господь просив за нас Отця Небесного, коли Отець дивився на цю Земну кулю і бачив, що вона вся наповнена мороком. І Він хотів по справедливості взяти Земну кулю і кинути в тар-тарари, бо вона - як більмо на оці Вселенної. Але Бог у Синові, тобто така сторона Божа, як любов і милосердя, плаче і содрогається. Син Божий, Ісус - Спаситель наш, Він каже: "Дай мені ще можливість попрацювати із цим світом".
І Він розповідає в притчі, що прийшли до смоківниці і хотіли її зрубати, тому що вона нічого не родить. Господар сказав: "Зрубайте, а на її місце посадіть нову смоківницю". Тобто замість Земної кулі іншу Бог створить, замість цього людства - інше людство. Тоді сказали слуги: "Добре, Господи, але, може, ми ще спробуємо обкопали смоківницю, ми її удобримо, підливати будемо. Якщо вона наступного року не вродить, ми її зрубаємо вже точно, якщо на це буде Твоя воля". І Господь із цим погодився (Лк., XIII;6-9).
Тут так само, Він просить: "Дай Мені цю Землю, Я прийду, Я їх навчу, як спасатися, Я лишу своє Слово, Я буду принесений у жертву через розп'яття заради спасіння всього людства, щоби задовільнити Божу Справедливість у Всесвіті". І дві тисячі років тому Господь прийшов і прийняв смерть через розп'яття заради нас. Людство отримало Вчення, прекрасне Вчення, краще якого вже бути не може - просте, зрозуміле, досконале. Вчення, яке спотворюють з часом, і воно стає дуже складним для розуміння і виконання. І людство мало би йти за Богом, а воно не йде, воно відходить усе далі й далі. Різні системи демоничні оволодівають землею.
І в двадцятому столітті землею оволоділа така система, як комуністична. Вона декларувала рівноправ'я, справедливість, а під цими гаслами діяло зло, яке принесло геноцид. І ми знаємо, що без війни загинуло більше людей в Україні, ніж у роки війни, такої страшної війни 1941-1945 років. І традиції насаджувалися народу, які до Бога не мають відношення. Минулий раз я вам розповідав, що енкаведисти Миколая "вбили", а свого кадебіста старого Діда Мороза поставили. Це також відноситься до Церкви: всіх священиків розстріляли, а своїх кадебістів у погонах понаставляли.
Але люди святкують оце свято - Новий рік. Бо ми з ним народилися і ми його чекали, як якесь неймовірне свято, раділи його наближенню. Радість, ялинка! А в цей час вирубуються мільйони ялинок, земля оголюється. Зникає таке прекрасне дерево, яке зимою і літом створює потрібний нам кисень, яким ми дихаємо. І дуже корисний кисень. Земля спустошується, бо кожен собі ставить цю ялинку. Тиждень, другий проходить - і її викидають. Вона валяється вже десь нікому не потрібна, а Земля бідніє. І люди себе таким чином знищують.
Тобто якщо аналізувати це свято, то стає зрозуміло, що воно є дуже погане, дуже розрушаюче, воно дуже неугодне Богу.
Я вас призиваю, дорогі брати і сестри, щоб цей Новий рік переріс у нас в день подяки Господові, щоби ви цю традицію поставили на правильні рейки, і перед тим, як почати трапезу свою, подякували Господу за все. Подякували, що Він такий люблячий, що Він терпеливий. Щоб Він, поглянувши на цю Землю, побачив хоч поодинокі ці вогники подяки Йому: "Ми, Господи, входимо в новий рік, який Ти нам даєш, і дякуємо Тобі, що Ти ще даєш шанс Землі на існування, що Ти даєш ще нам шанс жити, спасатися. Допоможи нам бути добрішими, щедрішими, мудрішими, люблячими в цьому році. Допоможи нам не осквернити цей рік і не нанести Тобі нових ран, які ми робили в минулому році".
Сівши родиною за стіл, просто візьміться за руки один з одним чи складіть їх у молитві і подякуйте Богу за все, і попросіть: "Благослови, Боже, нашу їжу і пиття". Потрапезнічайте, але не о 12-ій годині ночі, а раніше, десь об 11-ій чи о 10-ій потрапезнічайте. Нехай це буде днем родинної подяки Господу. Розумієте, нехай ось таким чином буде. Можливо, подивіться телевізор до 12-ої години, послухайте привітання і з ангелами лягайте спати в подяці до Господа. А наступного дня, пробудившись у повному здравії, в любові до цього дня, подякуйте знов Богу, що ще терпить нас і благословляє.
Ми сьогодні слухали Святу Євангелію від Матвія, в якій розповідалося про родовід Ісуса. і показано від якого коліна Ісус родився (Мт., I:1-25). І як ми бачимо, що іудейський народ дуже освячений, що через його родину прийшов Ісус - Спаситель світу. І наступає свято Христове, свято, яке ось ми будемо святкувати сьомого січня. І ми тут з вами зберемося, і будемо святкувати Різдво Христове. Зберемося разом, щоб достойно зустріти Різдво Христове, щоб відчути Його народження в наших серцях.
Бо це велике свято, коли Бог втілюється в тіло Марії для того, щоб бути на Землі і спасати нас. Родився Він від Духа Святого, зачатий був від Духа Святого. Йосип, як ми читали в Євангелії, не зрозумів того. Він подумав, що Марія згрішила з кимось, і хотів її відправити, щоб її не побили камінням: "Тихесенько йди собі". Але йому було сказано архангелом Гавриїлом, що вона зачала від Духа Святого і що народиться Спаситель для світу. Тому Йосип мав прийняти Марію. Чоловік, отримавши через сон цю інформацію, прийняв Марію і не знав її, аж поки вона не народила Ісуса.
Господь прийшов на Землю, щоби проповідувати і нести істину. І стараймося підготуватися до цього свята - до Різдва Христового.
Бо ще тиждень лишається, дорогі мої, і хто хоче, може покаятися, посумувати над своїми гріхами і над своїми сквернами характеру, подумати, що зробив не так. І попросити Бога, щоби очистив, щоби зцілив рани твоєї душі, щоби бути нам більш достойними в новому році, який настає для України і для всього світу в новому Різдві Христовому.
Нехай Бог усіх нас благословить.
Слава Ісусу Христу!
|
|
Апостол (Євр., XI:9-10, 17-23, 32-40):
11
9 Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і
проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,бо
плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді,
10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його
будівничий та творець.
17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака,
і, мавши обітницю, приніс однородженого,
18 що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.
19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих,
тому й одержав його на прообраз.
20 Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина
Йосипового, і схилився на верх свого жезла.
22 Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих
та про кості свої заповів.
23 Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми
три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про
Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
33 що вірою царства побивали, правду чинили, одержували
обітниці, пащі левам загороджували,
34 силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись
від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
35 жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші
бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.
37 Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали,
зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані,
витерпілі.
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та
горах, і по печерах та проваллях земних.
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не
прийняли.
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас
досконалість одержали.
Євангеліє (Мт., I:1-25):
1
1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина
Авраамового.
2 Авраам породив Ісака, а Ісак породив Якова, а Яків породив
Юду й братів його.
3 Юда ж породив Фареса та Зару від Тамари. Фарес же породив
Есрома, а Есром породив Арама.
4 А Арам породив Амінадава, Амінадав же породив Наассона, а
Наассон породив Салмона.
5 Салмон же породив Вооза від Рахави, а Вооз породив Йовіда
від Рути, Йовід же породив Єссея.
6 А Єссей породив царя Давида, Давид же породив Соломона від
Урієвої.
7 Соломон же породив Ровоама, а Ровоам породив Авію, а Авія
породив Асафа.
8 Асаф же породив Йосафата, а Йосафат породив Йорама, Йорам
же породив Озію.
9 Озія ж породив Йоатама, а Йоатам породив Ахаза, Ахаз же
породив Єзекію.
10 А Єзекія породив Манасію, Манасія ж породив Амоса, а Амос
породив Йосію.
11 Йосія ж породив Йоякима, Йояким породив Єхонію й братів
його за вавилонського переселення.
12 А по вавилонськім переселенні Єхонія породив Салатіїля, а
Салатіїль породив Зоровавеля.
13 Зоровавель же породив Авіюда, а Авіюд породив Еліякима, а
Еліяким породив Азора.
14 Азор же породив Садока, а Садок породив Ахіма, а Ахім
породив Еліюда
15 Еліюд же породив Елеазара, а Елеазар породив Маттана, а
Маттан породив Якова.
16 А Яків породив Йосипа, мужа Марії, що з неї родився Ісус,
званий Христос.
17 А всіх поколінь від Авраама аж до Давида чотирнадцять
поколінь, і від Давида аж до вавилонського переселення чотирнадцять
поколінь, і від вавилонського переселення до Христа поколінь чотирнадцять.
18 Народження ж Ісуса Христа сталося так. Коли Його матір
Марію заручено з Йосипом, то перш, ніж зійшлися вони, виявилося, що вона
має в утробі від Духа Святого.
19 А Йосип, муж її, бувши праведний, і не бажавши ославити
її, хотів тайкома відпустити її,
20 Коли ж він те подумав, ось з'явивсь йому Ангол Господній у
сні, промовляючи: Йосипе, сину Давидів, не бійся прийняти Марію, дружину
свою, бо зачате в ній то від Духа Святого.
21 І вона вродить Сина, ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе
Він людей Своїх від їхніх гріхів.
22 А все оце сталось, щоб збулося сказане пророком від
Господа, який провіщає:
23 Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому
Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.
24 Як прокинувся ж Йосип зо сну, то зробив, як звелів йому
Ангол Господній, і прийняв він дружину свою.
25 І не знав він її, аж Сина свого первородженого вона
породила, а він дав Йому ймення Ісус.
|
