|
Во ім'я Отця, Сина, Святого Духа. Амінь.
Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Сьогодні у нас є м'ясопусна неділя. І, як говорить Церква, на сьогодні ви повинні закінчити усяку м'ясну продукцію у своїм домі, у своїм холодильнику, щоб не було спокус для вас надалі, щоб почати з понеділка вже сиропусний тиждень. Як не встигаєте, то не переїдайте того м'яса, що залишилось. Краще його віддайте комусь, тому що ваша жадібність може вам зробити лихо. Розумієте?
І сьогодні традиційно Православна Церква читає Євангелію від Матвія, де в 25-тій главі говориться про Суд Божий, що відбудеться над усіма людьми, які живуть у цьому світі (Мт., ХХV:31-46).
Ісус розповідає про це так: "Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї" і буде уже судити живих і мертвих. Ісус Христос всіх буде судити на Землі. Тобто прийде той час - це просто прийде час. І зовсім не обов'язково, що Христос у величі Своїй прийде з Небес. Він прийде просто, як цар, судити живих і мертвих. Як Президент усієї Вселенної, отак скажемо. Зрозуміли? Президент усієї Вселенної, Який буде мати цю владу, з Яким буде абсолютна Істина, з Яким будуть присутні всі Його Ангели, і вони навчатимуть всіх людей, які будуть на Землі, щоб вирівнювали свої шляхи.
І коли вже настане Його повна влада, Він тоді посяде на престолі і поставить усіх перед Собою. З правої сторони, ми чули, хто стане біля Нього? Овечки Божі, тобто діти Божі. А зліва стануть козли - ті, хто не хотіли служити Богу, не хотіли любити Бога.
І Він скаже одним: "Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу, бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене", не боялися, не тікали через те, що проти Мене клевещуть всяке страшне, а ви йшли за Мною. "Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу" і Він запропонує вам всім вічне життя, абсолютне здоров'я, абсолютну гармонію в житті з Отцем, з Ангелами Його, з Силою Небесною, зі всім прекрасним.
Тобто це буде така еволюція людства. Хтось буде трошки відставати, хтось буде вже світліший, а хтось буде взагалі такий світлий, що на нього аж важко буде споглядати, - ось так кожному буде своя слава. Але ці ж душі запитають: "Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли ... чи нагим і зодягли?" Бо вони будуть дивитися на Нього і думати: "Ні, ми Тебе не годували, ми Тебе не одягали. Ти сидиш такий прекрасний на престолі у славі Своїй, з Ангелами Своїми, аура яка у Тебе, в сіянні якому...".
А Господь скаже: "От тоді, коли Я до вас приходив в образі Моїх молодших братів: в образі простого жебрака, просто потребуючого, просто каліки, просто немічного, просто гарної душі, але з дуже складною долею, яка змушена була просити допомоги, - і в цей час ви їй допомогли. А цим самим ви допомогли Мені, бо ви допомогли добру помножитись на цій Земній кулі".
Тобто, роблячи добро добрим, ви робите добро Самому Богові.
"Тому йдіть у Царство Моє, у радість Мою, у вічне життя".
І кожен з нас хоче почути ці слова, кожен хоче увійти в це Царство і для цього повинен працювати над собою.
Якщо ж ми не будемо працювати над собою, Господь поставить нас зліва, як козлів, і скаже: "А ви, прокляті, йдіть геть з Моїх очей, Я вас не хочу бачити. Ідіть у те пекло, ідіть у той котел страждань, який приготований дияволу і всім слугам його ще від початку віку цього".
Вони злякаються, а Він тоді скаже їм: "Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви". А вони скажуть: "коли то Тебе ми голодного бачили ... чи недужого ... і не послужили Тобі?" Вони будуть, як адвокати, себе захищати, будуть хапатись за останню соломинку. А Він скаже: "Коли Я приходив в образі молодших братів моїх: отого калічки, отої дитини-сироти, отого, отого... ви відмовилилися Мені допомогти". Зрозуміло, що, бачачи царя в славі, вони постелять і доріжку Йому, і все останнє. Правда? Але то буде їхнє лицемірство, то буде несправедливо зараховувати як їх чесноту. Тому Господь випробовує наші серця так, щоб ми не знали, коли ж він з нами.
І от ці козли, тобто демонічні душі, вони не знають присутності Бога. Вони, по-перше, в Нього не вірять, бо вони матеріалісти. Вони вважають, що той, хто вірить, є дурень. А вони - мудреці, хитруни. Ну й вони вже своє отримали за життя матеріального. І тому їм такий вирок буде: "Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований". І те пекло, то, знаєте, як великий котел у Вселенній, який зараз кипить, булькає, який чекає пришестя цих душ для вічного страждання, щоб замкнутися, закритися. І щоби ці душі не могли більше робити ніякого зла ні в яких галактиках, тим більше на Землі. Щоб припинити вже боротьбу з цим злом. Все. Закінчити з цією частиною падших ангелів, падших душ, які не захотіли над собою працювати, які не захотіли увірувати в Ісуса Христа.
Тому, дорогі, ми повинні з вами приймати ці слова, які каже Ісус: "Істинно, істинно, кажу вам" (Ів., ХVІ, 23). Іншої істини немає. Якщо ми мудрі, ми розуміємо, що це істина. І ми повинні готуватись до того, щоб збудувати Царство Боже у своїх душах, служити Йому зараз і Царство готувати в Україні, і Царство готувати для всього світу.
Але чому ми сьогодні говоримо про страшний суд? Тому що ми готуємось до Великого Посту. Ми готуємось увійти в стан покаяння, очищення від своїх гріхів, тому що гріхи наші дуже нам заважають спасатися. Якщо ми частково очищаємося, то це - як джерело, з якого вода тече, але є ще такі закутки, перешкоди, де ця вода зупиняється і там тускніє, перетворюється на болото. А в тих закутках і гадюка заведеться, і жаба якась заведеться.
І це так у наших душах заводиться порочність, заводиться якийсь гріх затаєний. І ми його тримаємось, а від того хворіємо cамі і хворіють наші рідні. А ми на те не звертаємо уваги і думаємо, що просто так хворіють, просто так все відбувається. Нічого просто так не відбувається.
Станьте під цей душ. Станьте під це джерело, вирівняйте шлях йому, позабирайте всяке каміння, всякі перепони, щоб вода йшла рівно, щоб вода йшла чиста, щоб вона не задихалась, щоб вона не була затхлою. І тоді ви приймете в себе Духа Святого. Приймете в такій мірі, що ви будете відчувати людей, бачити, з ким ви маєте діло. Відчувати в собі Бога, присутність Його і знати, як щасливо будувати Царство Боже у своїй душі та в Україні.
Ми повинні бути практичними християнами, тобто християнами, що спасаються. Розумієте, нема кращого спасіння, як бути з Богом. Не може бути людина щаслива при грошах. Маючи все, вона буде нещасна, якщо вона без Бога.
Коли ти з Богом, ти можеш не мати нічого, навіть на хліб грошей в тебе не буде, навіть голодним будеш, навіть калікою, а в той же час ти можеш бути найщасливішою людиною. Бо ти можеш радіти цвіньканню синичок, ти можеш радіти прекрасному небу, чистому повітрю. Ти можеш радіти, бо ти чуєш присутність в собі Божественної радості, присутність в собі Самого Бога, коли Він є в тобі. Коли ж Його нема, тоді в тобі зростає роздратування і диявол поїдає тебе зсередини, і хоче перекинутись на інших.
Тому, коли зараз, дорогі мої, в Православній Церкві починається Великий піст, в який ми повинні достойно ввійти, нам потрібно достойно очиститись, щоб собі не нашкодити, а навпаки - поправити своє здоров'я. А для цього треба знов увійти в цей піст, як ви увійшли в минулому році, коли не просто слабенько їли, а багато з вас були тиждень тільки на водичці, а дехто - два тижні, а хто й місяць. І слава Богу, витримали, і добре себе почували, і багатьох хвороб позбулися. І від багатьох хвороб шлункових та інших зцілилися. І кров зцілилася. І зараз нам Бог знову дає такий шанс: отримати зцілення як духовне, так і фізичне.
Хай нас Бог благословляє.
Слава Ісусу Христу!
|
|
Апостол (Кор., VІІІ:8-ІХ:2):
8
8 їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не
тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого
9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за
спотикання слабим!
10 Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в
ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не
буде спонукане їсти ідольські жертви?
11 І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього
Христос був умер!
12 Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління,
ви проти Христа грішите.
13 Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не
їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!
9
1 Хіба ж я не вільний? Чи ж я не апостол? Хіба я не бачив
Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба ви, то не справа моя перед Господом?
2 Коли я не апостол для інших, то для вас я апостол, ви бо
печать мого апостольства в Господі.
Євангеліє (Мт., ХХV:31-46):
25
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з
Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного
від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть,
благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від заклaдин світу
.
35 Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви
напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
36 Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали,
у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то
Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і
зодягли?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе
прийшли?
40 Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що
тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
41 Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене,
прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
42 Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не
напоїли Мене,
43 мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не
зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то
Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи
недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
45 Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого
тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
46 І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
|
