|
Слава Ісусу Христу, дорогі браття і сестри!
Сьогодні ми слухали Євангеліє від Луки (Лк., V: 1-11), у якому розповідається, як Ісус ішов і проповідував. Давайте візьмемо звідси мораль. Яку ми можемо взяти мораль, хоч коротко?
Коли Ісус ішов проповідувати, на березі він побачив рибалок і серед них Симона, якому дав пізніше ім'я Петро. Ісус попросився до нього в човен і сказав йому: "Відпливи трохи," - бо людей було багато. Можливо, вони не знали, що Ісус буде тут проходити, а просто прийшли голодні, чекаючи, що їхні чоловіки привезуть рибу, яку вони зловили в озері.
А коли Ісус підійшов, то не побачив риби, а люди були голодні, великий натовп був. "І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі", щоб всі люди могли бачити Його. Ісус почав проповідувати, і всі дуже уважно слухали. І коли Він проповідував, то бачив, що люди і духовно спраглі, і радо сприйняли Його слово. І Він так надихнувся, що сказав Петру: "Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід."
Петро цілу ніч ловив рибу з апостолами, але ніякої риби там не було. І не було ніяких змін в природі: ні вітрів, ніякої течії - нічого не могло відбутися за півгодини проповіді Ісуса. А тут раптом чує, що цей проповідник Ісус Назарейський каже: "Попливи … і закиньте … невід," - коли вони виснажені, голодні, і знають, що ніякої риби там немає. Петро мав повне право сказати Ісусу: "Не попливу, тому що риби там нема". Тобто, проявити Йому непослух - хто Ти такий, що Ти мені кажеш закидати невід. Розумієте?
Але апостол Петро послухав Його, він тільки констатував факт: "Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода."
Може, вони і надії не мали, але проявився послух. І вони заплили, і закинули невод. І зловили стільки риби, що тяжко було витягнути. І коли вони принесли цю рибу, то всі побачили, що треба слухати Ісуса, бо через Нього Сам Бог керує людьми і всіма процесами на Землі.
Дуже важливо нам взяти цю мораль, щоб ми правильно розбудували свою Церкву. Бо якщо ми не будемо проявляти теж такого послуху, який проявив Петро, ми будемо завжди без риби, ми завжди будемо голодні і завжди будемо нещасні. А таких, хто не слухається, Господь не сприймає, бо вони не належать до Бога. І вони відпадають автоматично від Царства Божого, від родини Христової.
Я вам розповідав, яка ієрархія Небес, як світло розповсюджується, як воно класифікується. Спочатку Сам Господь - це центр світла Його. Далі Престоли - найближче світло, далі - Херувими, Серафими. Середній чин ієрархії - це Господства, Влади, Сили. І найближчий чин ієрархії до нас - це Начала, потім Архангели - це вічність, спокій, благодать, і Ангели-Хоронителі, які уже нам служать, які допомагають нам спасатися.
Ця ієрархія продовжується і в земному вимірі, якщо ми дійсно любимо Бога. Патріарх - вище Патріарха нікого і нічого нема на Землі. Ні президент, ні цар, ні король не має духовної сили вищої. Далі - єпископи, священики, диякони, іподиякони і вірні теж. Тому інформація завжди іде від Господа, як світла промені сіються, - з центру і до країв. Від Господа через всі чини: Престоли, Херувими, Серафими, Господства, Влади, Сили, Начала, Архангели, Ангели-Хоронителі й до нас.
Деколи ми молимось з вами, виходячи на рівень Архангелів. І там є рівень, де знають, яка є майбутність України. Тобто знають, як Україна живе в тому часі, де вона вже перемогла диявола або ще перемагає. І ми просимо в нашій молитві осягнути той час: чи на рік, чи на два, чи на десять, чи на сто, чи на тисячу років вперед. Чи минулий час.
Інформація завжди йде зверху донизу, і є абсолютна гармонія в поділі цієї інформації. Не може слабше світло, що скраю, стати посередині між сильними світлами, бо такого не існує. Так же ж чи ні? Це вже хаос, це не реально, щоби промені слабші стали посередині між сильнішими. Бо скраю - слабші.
Так само і в Церкві. Не може священик керувати, скажімо, Патріархом, або іподиякон - єпископом чи дияконом і т.д. і т.д.. Це святе. Ми молимось, на нас сходить Дух Святий, сила, дари особливі, які не на кожній людині є. І це треба розуміти, що ми тоді є тими чашами, тими посередниками, тими представниками, через які йде ця інформація, ця благодать, це все. І сходять Ангели служащі.
Якщо чоловік спасається в родині духовно, то через нього буде йти теж велика інформація і благословення для родини: для дружини, для дітей. І не обов'язково треба відчувати якусь наелектризованість чи якийсь такий особливий стан. Це може бути звичайне життя, робота, праця, десь суєта. Але людина молиться, людина старається, контролює свій розум. І тоді завжди через чоловіка йде благословення на дружину. Якщо вона в послусі, тоді гармонізується зразу родинне життя, діти з батьком у повазі до матері. Усе відбувається так, як я вам проповідував. І тоді наступає абсолютна гармонія Царства Божого на Землі. А не диявола, бо диявол завжди все перевертає, все спотворює, все робить навпаки. Будує ніби "демократію". "Демо" - демон, і його "кратія" - це система. Тобто демонічна система. Ніби народ керує, а насправді демони керують. Так відбувається, якщо немає оцієї Божественної ієрархії.
Коли ми з Богом спілкуємося, то Бог просвіщає наші серця. І це ми бережемо в таємниці. Дякуймо Йому і множмо це. Бо ми розуміємо, що ми недостойні. Другий раз, може, нічого нам Бог не дасть в наше серце знати. Коли ми бережемо це, то Бог з нами і не лишає нас. Головне - нам не лишити Бога. Одним словом, працюймо дорогі мої, в послусі, як апостол Петро. Він послухав Ісуса і зловив дуже багато риби. Коли Ісус побачив його послух, він сказав, радісно сказав: "…від цього часу ти будеш ловити людей!" І покликав його на апостольське служіння. Він був прекрасним апостолом, правда? Апостолом, яким Римська Церква гордиться. Ми також маємо апостольське приємство від апостола Петра. Хоч простим, мужикуватим він був, а от прекрасним Апостолом був, кращим за тих, хто навчається в академіях, семінаріях.
І наше з вами завдання - бути теж тими ловцями душ людських. Якщо ми в послусі будемо Богу, то Бог дасть нам мудрості, як працювати з тим чи з тим, зі своєю подругою чи другом по духу близьким. Говорити так, щоб їм хотілося прийти на ці заняття, щоб їм хотілося послухати Слово Боже, яке їх наповнить. А потім кожен з них уже хоче йти і робити добрі справи. Він вже відчуває, що в ньому Дух Святий, він міняється, він стає добрим, він стає розумним, щасливим, він скрізь старається бути щасливим. Бо Божественні душі - вони не можуть бути егоїстами, вони хочуть, щоб усім було добре.
Дай Боже, нам сьогодні попрацювати в Україні так, щоб цей світ мінявся. Дякуємо вам за ваші молитви. Нехай вас Бог веде до спасіння. Старайтесь іти, бо ви вже багато чули, багато знаєте.
Господь вам в поміч!
Слава Ісусу Христу!
|
|
Апостол (2 Кор., ІV:6-11):
4
6 Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях
наших засяяв, щоб
просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.
7 А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили
була Божа, а не
від нас.
8 У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких
обставинах, але не
впадаємо в розпач.
9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не
погублені.
10 Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з'явилося в
нашому тілі й
життя Ісусове.
11 Бо завсіди нас, що живемо, віддають на смерть за Ісуса, щоб
з'явилось
Ісусове в нашому смертельному тілі.
Євангеліє (Лк., V:1-11):
5
1 І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово
Боже, Він стояв
біля озера Генісаретського.
2 І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки,
відійшовши від
них, полоскали невода.
3 І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив,
щоб він трохи
відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.
4 А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на
глибінь, і
закиньте на полов свій невід.
5 А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми
працювали, і не
вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.
6 А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав
прориватись...
7 І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб
прийшли помогти їм.
Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.
8 А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових,
кажучи: Господи,
вийди від мене, бо я грішна людина!
9 Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й
усіх, хто з ним
був,
10 також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками
Симона. І сказав
Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!
11 І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли
вслід за Ним.
|
