ДУХОВНІ ПОВЧАННЯ

37. ПРОПОВІДЬ ПАТРІАРХА МОЙСЕЯ
В ДЕНЬ ПРОРОКА ІЛЛІ,
02.08.2009

День пророка Іллі Слава Ісусу Христу! З днем пам'яті вас Святого Іллі вітаю. Ілля був такий чоловік Божий, любив Бога, і в ньому Дух Святий бунтував його постійно проти царів. Він розоблачав царів за ідолопоклонство, призивав їх до покаяння, а вони його не слухали. Цариця, яку він розоблачав, зробила йому зло. Він казав, що "впадеш ти і собаки тебе поїдять". І дійсно, вона випала зі свого балкону і собаки внизу поїли її. Разом з тим Ілля - Божий чоловік, будьте біля нього обережні, дружіть краще з ним, то і вам буде добре. А вони ще його переслідують, посилають до нього військо. А він сидить собі на горі, молиться і нікого не чіпає. Посилають до нього військо, щоб воно з ним розібралося. А він молиться - і згори сходить вогонь, і спалює це військо. "І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку…." (2Цар І:10). Догрався цар і лишився без війська. Потім вже прийшов Ілля до царя, який уже не має війська, і каже: - Ну що, догрався. Давай тепер дальше позмагаємося. Оті дурні, що ти тримаєш біля себе, які ряси поодягали, вони не Богу моляться. Вони моляться дияволу. Я зараз докажу, що треба молитись Отцю Вселенної, а ви молитеся всяким незрозумілим черепкам, черв'якам, покійникам... - А як ти докажеш? - Дуже просто. Нехай вони роблять жертовник, приносьте жертву, і нехай вогонь зійде і забере цю жертву. І вони так зробили (1 Цар:ХVІІІ:25-40). І ходили кругом тої жертви, і в барабани бухали. Багато годин ходили, втомилися. Адже було сказано: якщо вони це не зроблять, їм кінець. То вони піднімалися і з усієї сили волали до свого поганського бога. А коли людина кланяється якійсь статуетці, вважаючи, що то бог, диявол уже вселяється в ці моменти і починає людиною керувати, і вона кланяється якомусь боввану, витесаному з дерева. Тоді диявол вселяється в ту людину і починає ту людину вживати. Тому православні повинні бути дуже обережні, коли кланяються статуеткам чи навіть іконам. Будьте обережні, бо кланятися треба тільки Богу, який зображений на цих іконах. Багато ж людей кланяються іконам. То чи праведно вони себе потім ведуть? Якщо диявол вселяється в них, то вони себе так і ведуть. От дивіться, цілительна ікона. Поклали посередині церкви цілительну ікону. І тут гах кулаками одна другу, щоб скоріше до цієї ікони дістатися. Так ніби дають хліб. Чи їй не вистачить? Розумієте? А хто в ній живе, Ісус? Ні, в ній живе зло, зло живе. І те зло, ходячи вже на двох ногах, хоче вкусити тебе. І покусані, пошкрябані вже - хто бистріше поцілує ікону Богородиці. І ось тут такі самі чудні були. Вони ходили, потомилися, попадали, і в них нічого не вийшло. І тоді Ілля каже: Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли"Ану викопайте ось тут рів навколо мого, - бачите, це яка віра була, - навколо мого жертовника, щоб ви знали, залийте водою цей рів, наповніть його." Обшукали Іллю, чи ніяких сірників у нього немає, поклали хмиз і поклали жертви, і почав він молитися. Ніяких сірників, нічого немає, він стоїть біля престолу, молиться. " І спав Господній огонь, та й пожер цілопалення, і дрова, і каміння, і порох, і вилизав воду, що в рові…" Хіба тому царю не зрозуміло було, що це таке. А потім Ілля взяв каменюку і побіг за цими дияволами і повбивав усіх. Уявляєте, який "бандит" був? Божа людина була. Бог не хотів, щоб та скверна в рясах, прикриваючись Його іменем, вела людей до погибелі. Цікава історія за Іллю, дуже цікава. А коли євреї чекали нового приходу Іллі, він дійсно приходить вже в образі Іоанна Хрестителя. І про це сам Ісус говорив, що "Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли" (Мт., ХVІІ:12). Бо та сама поведінка була у Івана Хрестителя: знов пустеля, знов не хотів бути біля людей, терпіти розкоші, не хотів терпіти біля себе маму, батька, які постійно - "з'їж чи одягнися", щось та казали робити. Він жив у пустелі, йому було там добре. А поза тим, коли він вертався звідти до людей, він так же проповідував, як Ілля, він так же розоблачав Ірода і його Іродіаду за те, що вона не була його дружиною. Він все зло розоблачав, яке тільки можна, і призивав до покаяння. Тобто та сама поведінка, практично Іллі. Тільки вогонь він не скликав з Небес. Його й так вистачало. І сьогодні день Іллі. Так? Коли гримить, кажуть, то Ілля на колісниці там рогатих ганяє. От уже придумають. Правда? Або дощ там скликає. Да, в нього, я вірю, є там дар - дощі посилати. Можна до нього звернутися: "Ілля, помолися до Бога, якщо Йому угодно, послати на мій город дощику трошки". А в дійсності, коли на полі немає врожаю, коли засухи йдуть, люди моляться і отримують допомогу. Так що, Святий Ілля, моли Бога за нас, так щоб ми були охоронені Божим захистом, як ти був охоронений вогнем Божим. Щоб цей вогонь сходив на наших ворогів і спалював зло в них. Щоб і на нас сходив цей вогонь, але не спалював, а надихав нас на добрі справи. Слава Ісусу Христу!   Апостол (Яков.,V:10-20): 5 10 Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. 11 Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий. 12 А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд. 13 Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми! 14 Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я, 15 і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. 16 Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного! 17 Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців... 18 І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід! 19 Браття мої, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне, 20 хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!   Євангеліє (Лк., ІV:22-30): 4 22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів? 23 Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі. 24 І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй. 25 Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, 26 а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки. 27 І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина. 28 І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом. 29 І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його... 30 Але Він перейшов серед них, і віддалився.

<<< 36 сторінка зміст 38 сторінка >>>    1      2      3      4      5      6      7      8      9      10      11      12      13      14      15      16      17      18      19      20      21      22      23      24      25      26      27      28      29      30      31      32      33      34      35      36      37      38      39      40      41      42      43      44      45      46      47      48      49      50      51      52      53      54      55      56      57      58      59      60      61      62      63      64      65      66      67      68      69      70      71      72      73      74      75      76      77      78      79      80      81      82      83      84      85      86      87      88      89      90      91      92      93      94      95      96      97      98      99      100      101      102      103      104