ДУХОВНІ ПОВЧАННЯ

63. ПРОПОВІДЬ ПАТРІАРХА МОЙСЕЯ
В ДЕНЬ АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАНОГО,
14.12.2008

День апостола Андрія Первозваного Во імя Отця, Сина і Святого Духа. Амінь. Зі святом вас, дорогі браття і сестри! Зі святом вас апостола Андрія Первозваного! Ми знаємо, що 13 грудня завжди святкується день апостола Андрія Первозваного. Це перший апостол, який пішов за Ісусом, він тому й зветься Першопокликаний. Він привів за собою брата Петра, Івана й інших апостолів. Ми знаємо про служіння апостола Андрія Первозваного за переказами грецької церкви. Вона залишила літопис про апостола Андрія, як римо-католицька церква - про апостола Петра, бо римо-католики на Петрові будували свою Церкву. То ж Греки слідкували за тим, де проповідував апостол Андрій. І вони описували, що він був тут, де зараз стоїть Київ, що його ноги стояли на горах цих. І він проповідував тут, молився, творив громади. Одного разу він прокинувся на горі, де стоїть Андріївська церква, а трохи нижче метрів на 10 хрест, подивився навкруги і сказав: "Бачите гори ці? На цих горах Бог збудує Церкву Свою, і благодать Церкви цієї далеко засяє на схід і на захід." Скажімо, частково це пророкування справдилося. У 988 році, в кінці десятого століття, відбулося офіційне освячення, охрещення Руси нашої України. Тоді киян зібрали і в Дніпрі охрестили. Можливо, не всіх зібрали, але велике число киян було охрещено. Тому цей рік вважається офіційним роком охрещення, прийняття християнської віри усім руським народом, тобто народом нашої теперішньої України. Апостол Андрій, він, як свідчить Євангелія, був за вдачею досить спокійною людиною, дуже врівноваженою, і рідко вступав у розмови з Ісусом чи в суперечки. У той же час, як ми бачимо, апостол Петро бив себе дуже часто в груди і казав: "Господи, відаєш Ти, що я кохаю Тебе" (Ів. XXI:17), він хотів займати перше місце серед інших учнів, бо був трохи спонтанним, трохи емоційним за природою своєю. Маючи до того ж баритонний голос, він міг перекричати будь-кого, тому його мусили слухати. І він клявся в любові Ісусу, але разом з тим він зрадив Ісуса, не встиг півень прокукурікати (Лк. XXII:61). Господь показав апостолу Петру, що в цьому полягає його слабкість велика. Тому не клянися, що люблю тебе чи не зраджу, а старайся не зрадити, так як те зробив апостол Андрій. Ісуса він не зрадив, а пішов у скіфські землі і проповідував. За нашими молитвами, він був на Київських горах і жив тут близько восьми з половиною місяців. І він заснував дуже багато християнських громад. На тих місцях зараз стоять монастирі, наприклад, Видубицький монастир. Саме там він жив постійно, там він мав свою печеру, йому було дуже зручно до Дніпра спускатися. А також (про це давненько ми молилися) він проповідував там, де Печерська лавра стоїть сьогодні, і де інші великі монастирі є зараз. Тоді там були поселення людей, просто поселення. Це не було місто, це були просто невеличкі села, поселення і там проповідував апостол Андрій. Далі, як свідчить переказ, він поплив у Новгород і писав про ті землі, що там люди паряться, потім б'ють себе віниками для чогось і навіть в холодну воду стрибають. Тобто він навіть не розумів, що ж це роблять люди. Бо в Єрусалимі завжди тепло, і не потрібно паритись. Там завжди кості здорові в людей, бо там сухий клімат. "Багато покликаних, та вибраних мало", - каже Господь в притчі про господаря, який приготував вечерю (Мт. XXII:14). Господар - це Отець Небесний. Посилає Він слуг своїх, щоб вони пішли і покликали іудейський народ в першу чергу. Але іудеї з різних причин відмовилися. Як один сказав: "У мене там поле, треба працювати". Другий: "У мене воли там куплені, я мушу їх випробувати". Третій: "Я одружився, де ж я піду від своєї дружини" (Мт. XXII:3-5). І зрозуміло, що Господар, приготувавши вечерю, розгнівався. Він посилає знову свого слугу, щоб той пішов на роздоріжжя і покликав усіх, кого зустріне (Мт. XXII:9). Це означає, що християнську спасительну віру, яку було дано іудейському народу і всьому світу, іудеї відкидають, тому далі йдуть апостоли і проповідують її всьому світу. Апостол Андрій прийшов аж на наші скіфські землі, на наші батьківські землі. Він проповідував про Христа, якого бачив власними очима, про Ісуса, з яким він разом з іншими апостолами сидів, вечеряв. Вони ламали хліб разом, вино пили, рибу їли, це була улюблена їжа Ісуса. І отаким чином він проповідував про живого Ісуса, який на їхніх очах творив чудеса зцілень тіла і проповідував для зцілення їхніх душ. Тому апостол Андрій спас не одну душу. Він спас дуже багато душ, не сотні і, може, не тисячі, а значно більше душ спас апостол Андрій. Тому наша Церква є апостольська. Українська Церква є в першу чергу апостольська - не Володимира Великого, а апостола Андрія. Тому що він є засновник християнської спасительної Церкви в Україні ще в першому столітті. Згодні з цим? Тому наша Церква є апостольська, бо заснував її апостол Андрій, який пророчив, що Бог збудує Церкву Свою і благодать засяє далеко для багатьох народів. Амінь. Нехай вас Бог благословить! Слава Ісусу Христу!

<<< 62 сторінка зміст 64 сторінка >>>    1      2      3      4      5      6      7      8      9      10      11      12      13      14      15      16      17      18      19      20      21      22      23      24      25      26      27      28      29      30      31      32      33      34      35      36      37      38      39      40      41      42      43      44      45      46      47      48      49      50      51      52      53      54      55      56      57      58      59      60      61      62      63      64      65      66      67      68      69      70      71      72      73      74      75      76      77      78      79      80      81      82      83      84      85      86      87      88      89      90      91      92      93      94      95      96      97      98      99      100      101      102      103      104