|
Христос ся родився! Славімо Його!
Христос ся родився! Славімо Його!
Христос ся родився! Славімо Його!
Сьогодні ми слухали знов-таки Євангелію від Матвія - продовження історії про народження Ісуса Христа (Мт., ІІ:13-23). Як ви чули, в Євангелії від Матвія, друга глава, описується, що не встиг Ісус народитися, як вже змушений був тікати зі своєю родиною в іншу країну, щоби спастися для свого великого служіння. Як я вже вам говорив позаминулі рази, що Ангел являється волхвам (Лк.,ІІ:9-12), потім Ангел являється Йосипу, врозумляючи його, куди треба йти. І він з родиною відправився в землі єгипетські, де Ісус зростав, поки не помер цар Ірод, і тільки тоді Ангел знов являється Йосипу, і знову наказує йому повертатися додому.
І коли Йосип, вертаючись, побачив, що син царя Ірода править (а син, очевидно, подібний був батькові своєму), він побоявся йти в Єрусалим. І тоді знову був врозумлений молитовно Богом. Тобто в Євангелії написано, що отримав одкровення йти в Назарет. І з того часу вони поселилися в селі Назарет, й до Ісуса потім
пристало ім'я Назаретянин, Ісус Назаретянин.
Не встигає Правда прийти на Землю, як вона тут же стає гонима. Чому? Дуже все просто. Земля окутана мороком. Тобто тут царює падший ангел Сатана, який колись був найпрекраснішим Божим ангелом - Сатанаїлом, але він втратив служіння Богу і став Сатаною (Об., ХІІ,7-11).
От ми можемо з вами дуже легко порівняти це з політичними партіями. Деякі партії, лідери їхні є провокатори великі. І ті, хто піддаються на їхні викрути, відпадають від спасіння України, скажемо так. І як третя частина ангелів відпадає за Сатаною від Небесного існування і опиняється за бортом спасіння, так само і ці українські політики будуть за бортом України. Це все нам повинно дати великі знання, якщо ми дивимось, якщо ми порівнюємо, бачимо їхню поведінку, їхнє нахабство, чим воно закінчується і т.д.. Тобто вони відпадають від спасіння України, від майбутньої України, яка буде прекрасна. А вони, можливо, будуть бити себе в груди і казати: "Ми теж...". Ні, скоріше за все, вони будуть соромитися, тікати, ховатися, бо на них будуть всі плювати і казати: "Ідіть, вже набридли, не хочемо вас бачити і знати і т.д.". Їм не допоможуть їхні гроші, бо ту любов людську, тобто любов Бога, не купиш ні за гроші, ні за щось інше. Її можна набути тільки через дійсне усвідомлення, покаяння, якщо зможуть повернутись обличчям до України, повернутись обличчям до Бога...
І наша Земля наповнена, окутана енергією, власне, цієї падшою частиною ангелів, третьою частиною ангелів і їхнього предводителя Сатани - значить вона в мороці. Як говорив апостол Павло: "Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби" (Еф 6:12). Якщо ми не молимося до Бога, то ці духи впливають на нас.
Це ж світ мороку. І якщо люди цього не розуміють, вони купаються в цьому мороці, вони страждають від нього.
Чим наповнений цей світ? Ненавистю, роздратованістю. А це приємні почуття? Ні, це є вплив енергії пекла. Бо каже Господь: "Якщо ви вже тут страждаєте так, то яке може бути пекло? Наскільки воно дійсно страшніше там, де є абсолютна темрява?! Не морок, як на Землі, а темрява! І де скрегіт зубів!" Тобто від ненависті, від болю, від страху! Коли ви ненавидите, ви ж себе дуже погано почуваєте? Правда? І здоров'я ваше руйнується фізично від тієї ненависті, бо ви Божественні душі. Демонічним це дозволяється, ненависть - це їхня природа. Божественним не можна до цього опускатися, тому моліться: "Боже, дай мені прощення і любові, дай прощення і любові". Щоби ми, люди доброї волі, єдналися, розуміли ці істини і ставали сильними, підтримуючи один одного молитовно. І Дух Святий, і Ангели, і Сили Небесні тоді з нами тут, вони ширяться і переходять на тих, хто поряд з нами, бо ми за них молимось. І вони тоді перестають злитися і ненавидіти, трошки затихають, а потім знов до них підходить цей дух і т.д.
І тому не дивуйтесь, що народжується Син Божий, про Якого сповіщають Ангели на
Небесах, дуже таємно сповіщають, не роблять з цього великого шоу, не закликають королів з усього світу. Ці королі самі прийшли, волхви прийшли і принесли Йому, новонародженому Спасителю, дари (Мт., ІІ:1-12). Вони самі були поклuкані Богом раніше Нього, вони теж прийшли з Небес, вони Його чекали, вони все для Нього приготували. Він народжується - і все для Нього далі готово, бо зла сила переслідує Його, шукає Його вбити. Цар Ірод одержимий злим духом стає, лише одна думка володіє ним: прийде другий цар - треба знищити Його.
Зрозуміло, що Ірод - це верхівка, це уряд держави, уряд Ізраїлю. Так? Він керує цією державою, і він не хоче бачити якогось іншого царя, який посяде його місце. І хоч цей цар родився тільки що і ще тридцять років повинен прожити, щоб сісти на його місце, - ні, він вже хоче Його вбити. У нього так думки спрацьовують, ніби він буде жити і 50, і 100 років і т.п.. Але після того, як він зробив полювання на Господа нашого Ісуса Спасителя, він помер за короткий час (Мт., ІІ:19-20). Він помер за 3, 4 чи 5 років. Так? І там не уточнюється коли, але це сталося, коли Ісус був ще хлопчиком маленьким. І став на місце померлого царя його син Архелай.
Тобто уряд не хоче визнавати тих, які сильніші духовно, які приходять у цей
світ, щоби спасати його, щоб вести країну до світла. І тим більше ніколи не
визнає духовних лідерів від Бога той уряд, при якому був морок, при якому був
хаос, при якому був страх, при якому була несправедливість. Цар Ірод готовий
навіть ще усугубити ситуацію тим, що він віддає наказ вбивати всіх дітей до двох років (Мт., ІІ:16-18), бо цей вік приблизно мав би Ісус. І вони починають вбивати, забираючи
в матерів їхніх дітей, обезглавлюючи їх чи проколюючи мечами. Зрозуміло, що
то жах був на все те місто Віфлеєм, де народився Ісус. Не встиг Він народитися, як страшна трагедія прийшла, особливо в серця матерів, які втратили своїх дітей: "Рахиль плаче за дітьми своїми," - пишеться в пророчествах Єремії (ХХХІ:15 - це наперед все писалося), - "бо нема їх". Вона не хоче утішитися, бо вже немає її дітей. Так плакали всі матері, які втратили своїх дітей через злобу Ірода, через його заздрість, ненависть до того, хто хоче покращити світ. Ірод же погіршує цей світ, аби тільки всидіти на цьому кріслі - на царському троні.
Ми будемо це спостерігати і в Україні. Ми будемо бачити, як борються за це
крісло, не покращуючи життя, а погіршуючи. Не обов'язково в Україні, але в тій
же Росії і в інших країнах. Покращується життя тимчасово, на час перевиборів. Виберіть, а потім побачите, яке воно буде. Я проводжу паралель між подіями часів Ісуса і нашим сучасним життям, щоб ви розуміли, що воно було, воно повторюється, воно є і сьогодні.
І коли Ісус народжується, Він народжується в мороці, і морок бачить це світло.
Але ж морок повільно рухається. Господь швидко рухається і тут же дає вказівки через Ангелів, куди піти, як бути, як спасатися. І так спасається Господь наш від цього мороку.
У Бога все мудро влаштовано. Тобто тепер вас не дивує, чому Ісус родився і морок Його став гнати.
Ми - Його послідовники. Не дивуйтеся, якщо проти нас ідуть сусіди, ще хтось, якщо
проти нас ті, які не хочуть, щоб ми будували храм Божий. Ні реєстрації, ні матеріальної допомоги - нічого ми не маємо від влади. Тільки - шкоду, шкоду, шкоду. Розумієте? Але це природньо. Вони живуть в мороці, вони самі деколи не знають, що вони роблять. Деколи їхні серця добрі, і вони тоді думають: "А навіщо ми це робимо, може, цього не потрібно робити?" Їм стає соромно це робити. І тоді їм Господь в'яже руки, щоб вони цього не робили. Але демоничні, зрозуміло, не зупиняються, це їхня місія - шкодити
послідовникам Ісуса Христа.
А ми продовжуємо служити Богу, роблячи молитву прощення і любові, молячись, а не боячись їх. Тобто намагаємося контролювати свої почуття, щоб вони не наповнювалися
гнівом, бо світ стає тоді ще важчий, ще жорстокіший. І щоб у наших серцях завжди народжувався Ісус. Бо, коли Він народився, разом з ним зійшла велика благодать, великий спокій, який окутав Землю і спаралізував морок цей на деякий час. І кожен раз, народжуючись, Ісус приносить цю благодать. І кожен раз ми бачимо, що благодать поступово сходить на нас, незалежно від того, як перед святом бушували злі сили.
Стараймося бути з Богом, і нехай Христос народжується в наших серцях завжди
Своїм спокоєм, Своєю радістю, Своєю місією. Служити іншим, служити цій Землі,
служити один одному - це є наша місія. Якщо ми підемо з цього світу, то будемо мати великі багатства в Бога на Небесах. Ну а якщо будемо думати тільки за себе, то дуже швидко себе розрушимо. Жаліючи себе, егоїстично проявляючись, думаючи тільки за себе, переживаючи за себе, ми себе розрушаємо - це диявол входить у нас, і з нас мало що залишиться, і ми не зможемо нікому послужити тоді. Служімо для когось, тоді Бог буде з нами, тоді всі Його Ангели будуть з нами. І народження Ісуса не є даремним тоді.
Щоб люди доброї волі єдналися в служінні, в розбудові Його святої Церкви, -
це є місія послідовників Ісуса Христа, як я говорив вам раніше.
Христос родився! Славімо Його!
Дякуємо Господу за все: за Його любов, за Його добро. Дякуємо, що Він знову
родився на Землі ради нашого спасіння і знов був гонимий, як то відбувалося
постійно.
Дякуємо Тобі, Господи!
Христос родився! Славімо Його!
Христос родився! Славімо Його!
Христос родився! Славімо Його!
|
|
Апостол (Гал., I:11-19):
1
11 Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив,
вона не від людей.
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям
Ісуса Христа.
13 Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу
Церкву жорстоко я
переслідував та руйнував її.
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду
мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і
покликав благодаттю Своєю, уподобав
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між
поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,
17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною
були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.
18 По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і
в нього пробув днів із п'ятнадцять.
19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата
Господнього.
Євангеліє (Мат., ІІ:13-23):
2
13 Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні
Йосипові та й
сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там
зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його
погубити.
14 І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов
до Єгипту.
15 І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося
сказане від
Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
16 Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та
й розгнівався дуже,
і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років
і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.
17 Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:
18 Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике:
Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...
19 Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті
вві сні Йосипові, та й промовив:
20 Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю
Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини.
21 І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю
Ізраїлеву.
22 Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода,
батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до
країв галілейських.
23 А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося
пророками сказане, що Він Назарянин буде званий.
|
